Тиждень енергоефективності

Бабуся в гості завітала до свого онука

Поцікавитись про бали, чи батьків він слуха.

Ось заходить до кімнати й сплескує  руками:

Промовляє DVD чужими словами.

За комп’ютером  внучок старанно працює,

Денне світло над столом невпинно вирує.

Вентилятор на всі боки холод посилає,

А бабусю ця картина за серце хапає.

- Любий внучку, відпочинь, - бабуся благає,-

Виключи усі прибори. – Й тихо починає. –

В Україні електричних станцій є багато.

Головна у них  - мета струм нам подавати.

Світло щоб було в домівках,

В дитсадках, у школі.

Хліб щоб спікся запашненький

І борщик смачненький.

Кожна станція така силу певну має,

І напругу необхідну людям посилає.

І ось станція гуркоче від перенапруги,

Іще трішки – й не витрима такої напруги.

Струму більше вже не в змозі вона виробляти,

І від цього починає світло пригасати.

Довго страва закіпає, лампочка тускніє,

І трамвай іде повільно, хто ж про це подбає?

Хто подбає про лікарню, для якої струм – це сила,

І про квітку, що в  теплиці, щоб вона розквітла.

Прочитайте всі цей віршик, та й запам’ятайте,

І про світло у домівках щогодини дбайте!!!