29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. Ті події 99-річної давнини стали вікопомною й водночас трагічною сторінкою нашої національної пам’яті. Крути увійшли в історію символом героїзму й жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежність України.
То був завершальний акорд українсько-російської війни. Четвертим універсалом (22 січня 1918 р.) була проголошена повна незалежність Української Народної Республіки. Російсько-більшовицькі війська, використовуючи свою чисельну і технічну перевагу, потіснили українські загони і підступили до Києва, маючи намір знищити молоду республіку. Шлях 4-тисячному підрозділу Червоної гвардії на чолі з есером Михайлом Муравйовим заступили 300 юнаків-добровольців з Києва — юнкери військової школи, студенти й гімназисти. Це були необстріляні юнаки, які не мали ніякого досвіду ведення воєнних дій, але всі сповнені рішучості дати відсіч московським зайдам.
Юні патріоти зайняли позиції біля станції Крути і 29 січня 1918 р. тут відбувся запеклий нерівний бій, що тривав понад 5 годин. Ранком о 9 годині більшовицькі загони розпочали наступ, але юнкери під прикриттям насипу вели влучний вогонь з гвинтівок і зуміли відбити перші атаки. Проте з часом у оборонців набої закінчилися, почали виходити з ладу кулемети. А тим часом до більшовиків прибуло підкріплення — 1-й Петроградський загін та бронепоїзд. Українцям довелося відступити. В цей час командир студентської сотні сотник Омельченко підняв студентів у багнетну атаку, яка виявилася невдалою: юнакам протистояли професійні вояки. Сотня зазнала великих втрат, загинув і сам Омельченко. Відступаючи, студенти потрапили під шалений вогонь ворога, а 34 із них було взято в полон. Згодом бій завершився перемогою російсько-більшовицьких військ. Дізнавшись, що в бою загинуло щонайменше 300 російських вояків, у шаленій люті більшовицький командувач Б. Єгоров наказав розстріляти 27 полонених студентів і гімназистів (7 відправили до радянського Харкова). Перед смертю приречені співали національний гімн «Ще не вмерла Україна». Розстріл під Крутами продемонстрував жорстокість більшовиків і повне ігнорування ними правил ведення війни, зокрема в частині милосердя до полонених.
Подвиг героїв Крут назавжди залишиться в серцях вдячних поколінь українців. Адже ці юні патріоти пролили свою кров за найсвятіше — в ім’я захисту рідної землі від ворогів.
Героям було віддано найвищі державні почесті. Вже в березні 1918 р. після підписання Брестської угоди і повернення уряду УНР до Києва було вирішено урочисто перепоховати студентів на Аскольдовій могилі столиці. На траурній церемонії виступив голова Центральної ради М. Грушевський, який назвав вчинок київської молоді героїчним.
Джерело: cdu.edu.ua