Виховна година про козаків Інгульської Паланки в м. Кривий Ріг


Козаки - члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 14 століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів. Основним заняттям козаків була військова справа: охорона і патрулювання торгових шляхів, морські рейди на чайках проти турецького флоту в Криму та Чорному морі, захист українських земель від татарських «полювань на рабів», участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Мета Інгульської Паланки є виявлення, вивчення та збереження національних,культурних і духовних цінностей.
- Залучення широких верств населення у відродженні і розвитку звичаїв та традицій Запорозького Низового Козацтва;
- Проведення заходів по охороні громадського порядку, державного кордону та захисту навколишнього середовища;
- Сприяє відродженню України як суверенної держави, її Збройних Сил, які створюються як з оборонною метою, так і для підтримання порядку в державі.
- Створює власну матеріально-технічну базу з метою одержання коштів для виконання статутних завдань
- Підготовка молоді до служби в лавах Збройних Сил України, Служби Безпеки України, Прикордонних військ України та Військ Міністерства Надзвичайних Ситуацій.

8 лютого 1992р. група активістів козацтва в приміщенні офісу місцевої «Просвіти» провела установчу раду і затвердила заснування громадьскої національно-патріотичної організації "Криворізький курінь" пізніше "Інгульська паланка". Серед перших засновників: В.Вовченко, М.Конопенко, В.Бакшанський, П.Лісняк. Першим отаманом було обрано П.Лісняка.