72 роки відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої війни в історії людства. Але у нашій пам’яті назавжди залишиться урок честі й слави, героїзму й самопожертви переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни.
Закликаємо нинішні і прийдешні покоління завжди пам’ятати подвиг тих, хто поліг, визволяючи рідну землю, та тих, хто повернувся з перемогою. Пам’ять потрібна полеглим, увага потрібна живим.
Дорогі ветерани, герої фронту і тилу! Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за ваш безсмертний подвиг. Тож щиро бажаємо Вам здоров’я, бадьорості духу та мирного неба! Нехай відчуття родинного тилу та турботи завжди зігріває ваші душі!