Його історія з Англії, де було
засноване в 1984 році. Взагалі у світі, залежно від кліматичної зони, проліски
зацвітають від січня до квітня. А оскільки у Великобританії їх цвітіння
припадає на середину квітня, то і свято було приурочено до цього періоду –
початку весни і теплих сонячних днів.
Варто сказати, що в Англії проліски – це дуже
популярні квіти, а ставлення до них вельми трепетне. Є думка, що це пов’язано
зі старовинним англійським повір’ям, яке свідчить, що проліски, посаджені
навколо будинку, вбережуть його жителів від злих духів. Але перш за все
проліски – це перші квіти, які з’являються після зимових холодів і відповідно
символізують початок весни, перемогу тепла над холодом і дарують надію на
краще. Вони прикрашають багато міських клумб, а їх розведенню в Сполученому
Королівстві приділяється стільки ж уваги, скільки, наприклад, розведення
тюльпанів в Голландії.
Латинська назва підсніжника – «галянтус» (Galanthus)
– «молочна квітка». Ця рослина відома ще з 1 тисячоліття, в середні століття її
шанували як символ непорочності, а повсюдно стали вирощувати в 19 столітті.
Сьогодні проліски ростуть на багатьох територіях Земної кулі, всього їх
налічується близько 20 видів, але практично всі вони занесені до Червоної
книги. Найпопулярніший вид – підсніжник білосніжний, а ще є грецький,
візантійський, кавказький. Всі вони розрізняються за формою і забарвленням і
навіть аромату.
У різних країнах ця квітка називається по-різному.
Англійці називають її сніжної краплею або сніжної сережкою; чехи – сніжинкою;
німці – сніговим дзвіночком, а ми – проліском.
Сьогодні проліски ростуть на багатьох територіях
Земної кулі, але практично всі вони занесені до Червоної книги.
Одна стародавня легенда свідчить, що коли Адам і
Єва були вигнані з раю, йшов сніг. Єва замерзла і стала плакати, згадуючи про
тепло райських садів. Щоб утішити її, Бог перетворив кілька сніжинок в квітки
підсніжника. Побачивши квіти, Єва повеселішала і у неї з’явилася надія на
краще. Звідси і вважається, що пролісок – символ надії.
За іншою легендою, богиня Флора роздавала квітам
костюми для карнавалу і подарувала проліскам біле плаття. Але сніг теж хотів
брати участь у карнавалі, хоча костюма йому не належало. Тоді він став просити
у квітів допомогти йому, але вони злякалися холоду і не погодилися, і тільки
пролісок укрив його своїм білим плащем. Разом кружляли вони у хороводі квітів і
прониклися один до одного такою симпатією, що нерозлучні і донині.
На Русі існувала легенда, що одного разу
Зима-стара зі своїми супутниками – Холодом та Вітром вирішила не пускати на
землю Весну. Усі квіти злякалися її загроз, крім підсніжника, який випрямив
свій стеблинка і зміг вибратися з під сніжного покривала. Побачило Сонце його
пелюстки і зігріло землю теплом, відкривши дорогу Весні.