ДНІПРОПЕТРОВЩИНА: люди, події, факти

Дніпропетровщина – – славетний край з давньою історією, головна цінність якого – це люди. Письменники, художники, актори, спортсмени, які народилися у Дніпропетровській області або чиє життя та діяльність були пов’язані з нашим регіоном, сьогодні відомі не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Це – Батьківщина багатьох видатних діячів, серед яких – два Президенти України:

Леонід Кучма – Президент України у 1994 – 2005 рр.

Володимир Зеленський – дійсний Президент України (з травня 2019 р.).

Олімпійські чемпіони, лауреати та переможці численних міжнародних премій і конкурсів – Дніпропетровщина по праву пишається своїми людьми.

Література

Олесь Гончар (1918–1995) – письменник і публіцист, критик, громадський діяч, лауреат численних премій. Народився у старовинному козацькому селі Ломівка неподалік Катеринослава (нині передмістя м. Дніпро), випускник Дніпропетровського університету (зараз ДНУ ім. О. Гончара). Його твори відомі далеко за межами України, їх перекладено більш ніж 40 мовами світу. Серед найвідоміших творів –романи «Собор», «Прапороносці», «Твоя зоря», завдяки яким Гончар здобув славу «наймолодшого українського класика».

Павло Загребельний (1924–2009) – український письменник, Герой України, лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії. Родом із Полтавської губернії, протягом 1946–1951 рр. навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського університету, був літературним редактором обласної газети «Дніпровська правда». Створив цілий цикл романів про історичне минуле України, найвідоміший з яких – «Роксолана» (1980). Роман розповідає про долю Анастасії Лісовської – дружини наймогутнішого султана в історії Османської імперії Сулеймана Пишного, яка понад тридцять років відігравала визначну роль у культурному та політичному житті держави.

Іван Манжура (1851–1893) – український поет, фольклорист, етнограф. Мандруючи українськими селами і містечками, збирав місцевий фольклор – пісні, перекази, прислів’я, казки, анекдоти, які виходили окремими збірками. Записав близько 900 українських пісень – серед них духовні твори, колядки, щедрівки, весільні, поховальні, про тварин. Більшість із них досі не надрукована.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) – український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Його називають провісником європейського екзистенціалізму у літературі – філософського напряму, який юдину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Нестора Махна. Йому належать переклади творів Бальзака, Мопассана, Стендаля, Дідро та інших. За приналежність до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії» був засуджений та розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія).

Культура. Театри та кіно

Лія Ахеджакова – народилась у Дніпропетровську у театральній родині – її батьки були акторами театру ім. М. Горького (зараз – Дніпровський академічний театр драми і комедії). За свою кар’єру зіграла у понад 50 театральних виставах та більше ніж 60 кінострічках. Проте найяскравіше її талант виявився в комедіях Ельдара Рязанова «Іронія долі» (1975), «Службовий роман» (1977), «Гараж» (1979) та ін. Неодноразово озвучувала анімаційні стрічки. Її голосом розмовляють герої численних мультфільмів, серед яких – «Синій птах», «Незнайко в Сонячному місті», «Аліса в Задзеркаллі», «Два клени», «Іван Царевич та Сірий Вовк». Лія Ахеджакова – одна із небагатьох діячів культури сучасної Росії засудила агресію проти нашої держави та анексію Криму.

Михайло Мельник – український театральний режисер, актор театру, сценарист, музичний редактор, музикант. Заслужений артист України (1994), Народний артист України (2005), Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007). Засновник, художній керівник, режисер і єдиний актор унікального у своєму роді Театру одного актора «Крик».

Культура. Художники

Роберт Лісовський (1893–1982) – видатний український митець, майстер книжкової графіки, педагог і громадсько-культурний діяч. Навчався в Української академії мистецтв та Академії мистецтв у Берліні, жив і працював у Празі (Чехословаччина), Лондоні (Великобританія), Женеві (Швейцарія). Брав участь в організації двох великих виставок української графіки – у Берліні та Римі. Автор знаної далеко за межами України емблеми ОУН «Тризуб з мечем» та символіки Пласту – Національної скаутської організації України. Саме Лісовського вважають творцем логотипу німецької авіакомпанії «Люфтганза».

Петро Магро (1918–2010) – художник-графік, живописець. Заслужений художник України, Народний художник України. Один із перших українських художників, чиї твори з успіхом експонувалися на престижних закордонних виставках у Лондоні, Единбурзі, у Європейській академії мистецтв. Його творчість здобула значної популярності не тільки в Україні, а й за кордоном – твори Петра Івановича зберігаються у приватних колекціях в Англії, Франції, Німеччині, Канаді.

Культура. Музиканти

Леонід Коган (1924–1982) – скрипаль-віртуоз, народний артист СРСР. Народився у Катеринославі. Переможець конкурсу королеви Єлизавети у Брюсселі. Тривалий час був професором Московської консерваторії, неодноразово виступав на гастролях у Великобританії, Новій Зеландії, США, Франції, Японії та інших країнах. «Великий віртуоз та один із найчудовіших музикантів сучасності» – так називала його закордонна преса.

Григорій П’ятигорський (1903–1976) – Видатний музикант, один із найкращих віолончелістів свого покоління. Навчався музиці у Польщі та Німеччині, грав у Берлінському філармонічному оркестрі. Співпрацював із Нью-Йоркським філармонічним оркестром. Неодноразово виступав разом із такими видатними музикантами, як Сергій Рахманінов, Володимир Горовець, Яша Хейфец. Записи музичних творів у виконанні П’ятигорського є майже у кожній бібліотеці США.

Наука і техніка

Олександр Макаров (1906–1999) – видатний ракетобудівник, двічі Герой Соціалістичної праці, колишній директор «Південного машинобудівного заводу» (з 1961 по 1986 рр.). Почесний громадянин Дніпра. Саме завдяки йому наше місто має славу космічної столиці: він зробив потужний внесок у становлення й розвиток виробництва ракетно-космічної техніки, поставивши на потік випуск міжконтинентальних балістичних ракет. Були створені ракетоносії «Циклон» і «Зеніт». Усього за роки роботи Макарова завод освоїв виробництво чотирьох поколінь балістичних ракет і понад 400 космічних апаратів. Завдячуємо ми Олександру Макарову й розбудованою інфраструктурою міста – визначну роль у розбудові житлових масивів «Тополь», «Перемога», «Червоний Камінь», вулиці Робоча зіграв завод «Південмаш» під час керівництва Макарова; Палац культури машинобудівників, стадіон «Метеор», театр опери та балету, створено футбольний клуб «Дніпро» – усе це з’явилось у Дніпрі під час його управління заводом.

Павло Нірінберг (1936–2008) – Заслужений архітектор України, член Спілки архітекторів СРСР. Почесний член Української академії архітектури, член комітету з присудження Державної премії України в галузі архітектури. За його проектом у 1973 р. було реконструйовано після пожежі кінотеатр «Родина», збудовано 18-поверховий житловий на розі вулиці Вернадського та проспекту Яворницького (тоді – вул. Дзержинського та пр. Карла Маркса), відомий містянам як Будинок книги. Довгий час ця будівля була найвищою у місті. Серед споруд, зведених за проектами Нірінберга – Літній театр у парку ім. Т. Шевченка, будівля цирку біля набережної Дніпра, будівля Дніпровської міської ради на проспекті Д. І. Яворницького, 28-ти та 26-поверхові висотки на житловому масиві «Перемога».

Дмитро Яворницький (1855–1940) – видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист. Дослідник історії українського козацтва. Перший директор історико-краєзнавчого музею імені О. Поля у Катеринославі (зараз – Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького). Вчений понад тридцять років очолював музей – за цей час музей став одним із найбагатших в Україні, зберігаючи більше 80 тисяч експонатів. З ім’ям Дмитра Івановича пов’язане й заснування у 1918 р. першого університету в Катеринославі. Дмитро Іванович став одним з перших професорів новоствореного університету на кафедрі історії України. Автор тритомної «Історії запорозьких козаків» та понад 200 праць, здебільшого присвячених українській історії. Першим відкрив нині відомий в усьому світі петриківський декоративний розпис.

Спорт

Оксана Баюл – українська фігуристка. Перша олімпійська чемпіонка незалежної України. Дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи (1993, 1994), чемпіонка світу (1993). Почесна громадянка Дніпра. На час проведення зимових Олімпійських ігор 1994 року в Ліллегаммері (Норвегія) Оксані виповнилося лише 16 років. На час своєї перемоги Оксана Баюл – наймолодша олімпійська чемпіонка із зимових видів спорту та наймолодша за всі роки українська олімпійська чемпіонка.

Іван Федчишин (1922–2001) – льотчик-винищувач, ветеран війни, спортсмен-парашутист. Перший абсолютний чемпіон світу з парашутного спорту, встановив кілька світових рекордів. За своє життя виконав 956 стрибків з парашутом.

Людмила Лисенко (Гуревич) – олімпійська чемпіонка та багаторазова чемпіонка СРСР, заслужений майстер спорту з легкої атлетики У 1960 р. на Олімпійських іграх у Римі (Італія) стала переможницею у забігу на 800 метрів, встановивши світовий рекорд.

Легенди футболу

Багаторазовий чемпіон СРСР, срібний і бронзовий призер чемпіонатів України, фіналіст кількох Кубків України, Фіналіст Ліги Європи УЄФА – усе це про ФК «Дніпро». За час свого існування команда уславилася багатьма видатними, відомими далеко за межами Дніпропетровщини, гравцями. Серед них, зокрема:

Олег Таран – майстер спорту СРСР, нападаючий «Дніпра». У вищій лізі зіграв 188 матчів, забив 48 м’ячів. Чемпіон СРСР 1983 р., срібний призер 1987 р., бронзовий призер 1984,1985 рр. Кращий футболіст СРСР 1983 р., володар Кубку СРСР 1986 р.

Геннадій Литовченко – заслужений майстер спорту, чемпіон СРСР, срібний призер чемпіонатів СРСР 1987, 1988 рр. Кращий футболіст 1984 р., сім разів входив до списків 33-х кращих футболістів СРСР, виступав за збірні команди СРСР і України, віце-чемпіон Європи 1988 р.

Володимир Лютий – чемпіон СРСР 1983, 1988 рр., срібний призер першості СРСР 1987, 1989 рр., володар Кубку СРСР 1989 року. Чемпіон Олімпійських Ігор 1988 р. в Сеулі, заслужений майстер спорту.

Олег Протасов – заслужений майстер спорту, чемпіон СРСР 1983, 1990 рр., срібний призер чемпіонатів СРСР 1987, 1988 рр. Володар «Срібної бутси» французького щотижневика «Франс Футбол».

Руслан Ротань – чемпіон України у 2007 р., багаторазовий cрібний призер чемпіонатів України, володар Суперкубків України. Рекордсмен «Дніпра» за кількістю ігор в офіційних турнірах – 416. Володар премії «Гол року в Україні»: 2012 р. Неодноразово включався до рейтингу «33 найкращих футболістів України».